Структура самостійної роботи студентів.

 Самостійну роботу студента слід вибудовувати з огляду на її мету і зав­дання. У її структурі виокремлюють такі компоненти (О. Рогова): орієнтаційно-мотиваційний, інструктивно-настановчий, процесуальний, корекційний, контрольно-оцінювальний.

       Орієнтаційно-мотиваційний компонент передбачає роботу, спрямовану на усвідомлення студентами мети кон­кретної діяльності та орієнтацію їх на виконання самостій­ної роботи. Для формування мотиваційної основи навчаль­ної діяльності студентів використовують проблемні запи­тання та пізнавальні завдання, які сприяють усвідомленню потреби в нових знаннях, а також професійно-орієнтовані завдання, які розкривають роль і значення конкретного навчального матеріалу у становленні професійної майстер­ності студентів. Це завдання на виявлення безпосередніх зв'язків конкретних тем навчальних дисциплін з вироб­ництвом, підбір додаткового матеріалу з теми, що стосу­ється майбутньої професійної діяльності, анотування но­винок наукової і професійної літератури. 

      Інструктивно-настановчий компонент охоплює ознайомлення студентів із особливостями роботи з навчальним матеріалом різних видів, визначення конкретних завдань, обсягу роботи то­що. 

        Процесуальний компонент пов'язаний з безпосереднім виконанням студентами самостійної роботи. 

           Корекційний компонент передбачає надання допомоги студентам у по­доланні труднощів і виправленні помилок. 

          Сутність кон­трольно-оцінювального компонента полягає у здійсненні контролю процесу самостійної роботи студентів: викладач аналізує характер, повноту, зміст, доцільність вибору студентами способів діяльності та оцінює їх. Оцінювання супро­воджується цільовою настановою з метою забезпечення пере­ходу студентів на вищий рівень самостійної діяльності.

       Організування самостійної роботи студентів передба­чає: забезпечення студентів методичними рекомендація­ми з вивчення усіх дисциплін у вигляді навчальних по­сібників; використання роздаткового матеріалу, у т. ч. текстів лекцій; створення відеопосібників і умов для ро­боти з ними; збільшення випуску навчально-методичних посібників вищим навчальним закладом; збільшення чи­тальних залів, дисплейних класів; впровадження індиві­дуальних консультацій студентів.

       Наукове організування самостійної роботи студентів. Самостійна робота студентів вищих навчальних закладів повинна ґрунтуватися на наукових засадах.